Опис

Лісове божество-хранитель з фольклору Українських Карпат (частина гірської системи на території Західної України), невідоме в інших фольклорах. Найбільш поширені у фольклорі Гуцульщини.

Дані про чугайстра суперечливі. Свідчення дещо схожі на згадки про «снігову людину» з інших регіонів світу.

Вміння, звички, функції

• Запобігає збільшенню популяції лісових духів-шкідників (полюючи на них).
• За одним з переказів, може відірвати свою ногу і рубати нею дрова.
• Швидко бігає, навіть коли пересувається на одній нозі.
• Може створювати град: заморожує озеро, перетирає лід на шматки, піднімає в небо і несе куди забажає.
• Вміє керувати тваринами: вовк і лисиця носили йому воду; ведмідь за його наказом атакував людину.
• Невразливий: ні людина, ні звір не можуть йому зашкодити.
• За деякими повір’ями, чугайстер має своє господарство.
• Курить тютюн, може просити тютюну в перехожих.
• За однією з версій, чугайстер з’явився з чоловіка, якого прокляв чаклун чи сам бог.
• Допомагає заблукалим у лісі.
• Вітається при зустрічі, просить не боятися його.
• Любить грітися, теревенити та курити тютюн біля людського багаття в лісі.
• Боїться сокири.
• Навчає ремеслу. З записів українського етнографа Стапана Пушика:

Коли якомусь майстрові не вдалася робота, то Чугайстер поучував, як треба зробити. Чугайстер усякий дар людям дав!

Харчування та полювання

Полює на лісових духів (мавок, повітруль, лісовиць, лісових відьом, лісових, бісиць) та харчується ними. Споживає їх сирими або смаженими - вже вбитими насаджує на палицю та смажить на багатті.

Знаючи стежки лісових духів, чугайстер чекає в засідці, зачаївшись в листі. Як тільки здобич проходить повз його сховок, чугайстер вискакує та хапає її.

Вбиває, розриваючи жертву навпіл: наступивши на одну ногу і потягнувши за другу.

Сильный вітер може супроводжувати чугайстра під час погоні зі здобиччю. Чугайстер сердиться, якщо жертва намагається втекти і сховатись. Його гучний голос розкочується завиваннями бурі в вершинах дерев.

Шукаючи сховку, мавки можуть забігати в колиби (сезонные будинки в горах), і навіть просити людей сховати їх від переслідувача. Щоб підібратися до повітруль, чугайстер може перевтілитись у вовка, оскільки повітрулі не бояться вовків.

Сон

Спить, згорнувшись клубком в глухій хащі, в сухому листі та гілках. Також може спати в хмизі або згорнувшись у кільце навколо багаття або залишеного людьми кострища.

Ознаки присутності чугайстра

• сильний вітер
• сильний дощ
• грім
• град
• аномальний рух місяця
• аномальний шум лісу

Класифікація

Етимологія

Походження слова «чугайстер» остаточно не з’ясоване.

Український мовознавець Броніслав Кобилянський припускав, що і персонаж, і його назва виникли в південно-західних діалектах української мови у зв’язку з появою самітників з молдаво-буковинських монастирів в карпатських лісах в XVII—XVIII століттях.

Частина слова «чуга-» може походити від праслов’янського «čuga» («засада, сторожа»):

• «чу́га» - козацька сторожова вежа або стовп обмотаний соломою, які підпалювали, щоб попередити про наближення ворога
• «чу́га, чуганя, гуня» - карпатський національний верхній одяг з вовна, також «чуга́й» - свитка в деяких діалектах
• «чугило» - проточина в камені
• «чу́га» - опудало у говірці села Негостина (румунською Negostina)

Значення «-(а)йстир» непояснене. Можливо пов’язане з діалектним «гайстер» (лелека).

Назви на зразок «дід», «лісовий дід», ймовірно, пов’язані з табуюванням демонічних імен. Деякі автори пишуть назву з великої літери, розглядаючи його як власне ім’я.

Антропологія

Відносини з людьми

За одними повір’ями чугайстер безпечний для людей, і навіть відчуває симпатію до них. За іншими уявленнями, чугайстер не любить і навіть зневажає людей. За винятком тих, хто багато часу проводить в лісах і «знає лісові звичаї».

Лісоруби вірили що взимку чугайстер може залазити погрітися у димохід колиби і співати там.

Джерела

• Гнатюк Володимир. Знадоби до української демонольоґії. Том ІІ. Випуск 1 // Етноґрафічний збірник. / Видає Етноґрафічна комісія Наукового товариства імени Шевченка. — Львів, 1912. — Том ХХХІІІ
• Онищук Антін. Матеріяли до гуцульської демонольоґії // Львів, 1909. — Т.11
• Потушняк Федір. Демоны въ народномъ вѣрованіи // Русская Правда. — Ужгород, 1940 — №№ 178—180
• Пушик Степан. Чугайстер: міфічний персонаж народної поезії Карпат // Народна творчість та етнографія. — 1994

Зовнішні посилання

• Сайт присвячений чугайстрові: